Як виглядає дошкільна освіта в країнах Євросоюзу

Це цікаво:

Система європейського дошкільного виховання напрочуд цікава. Якщо у деяких країнах не передбачена «тиха година», то, скажімо у Швеції є садочки, в яких діти взимку сплять на вулиці в спальних мішках. Дітки, які ходять в такі сади, менше хворіють. Шведи з раннього дитинства вчаться берегти природу. Екологічна культура чи найактивніше культивується у головах маленьких шведів. Тут не прийнято багато вчитися у дитсадках. Вважається, що потрібно не віднімати у малюків дитинство, вони повинні більше гуляти.  Плата за послуги дитсадка у Швеції батькам обходиться в щомісячну суму, яка залежить від їхнього доходу. Як правило, сума не перевищує 200 євро. Ще особливістю дошкільної освіти тут є: наявність денних і нічних садочків, систему знижок на кожну наступну дитину подану до виховного закладу, безкоштовні послуги садочків для студентів та безробітних батьків. Шведи керуються принципом безвідмовного виховання, де навіть для гри у піску чи калюжі виділяють окремий одяг. «Брудна дитина – щаслива дитина», – полюбляють жартувати дорослі.

 Скрупрульозною і педантичною  виглядає виховна система у Німеччині. Це виражається як мінімум розміром заробітної плати, яку отримує вихователь – близько 460 євро на місяць. Послуги садків оплачуються в розмірі 60-400 євро на місяць. Сума вираховується залежно від достатку батьків за останній рік. Для діток з малозабезпечених сімей існує можливість безкоштовного відвідування садка. Позитивним у німецькому вихованні виступає система змішаного середовища, коли старші дітки піклуються про молодших, а діти з фізичними вадами займаються у групах з повноцінними. Це формує своєрідну безбар’єрність і толерантність, яка так необхідна вже у дорослому віці кожному європейцю. Головні концептуальні засади виховання дітей реалізуються у дитячих садках вільного і відкритого типів. Найпоширеніший тип вільного дитячого садка — штейнерівські дитячі садки і дитячі садки Монтессорі.

Відкритий дитячий садок організовано на ситуативно-орієнтованій концепції дошкільного виховання, для якої характерні: відкрите планування з участю дітей; навчання на базі реальних життєвих зв'язків; єдність гри і навчання; різновікова організація життя та діяльності; зв'язок із громадськістю; співробітництво батьків і дошкільного закладу.

Вихователь повинен бути здатним до систематичних і тривалих спостережень, аналізу результатів педагогічної діяльності, прогнозування.

Республіка Польща. Систему дошкільного виховання у Польщі утворюють дитячі садки, ясла-садки з повним (міста) та неповним (сільська місцевість) днем перебування дітей. Діють також цілодобові двотижневі ясла-садки і тимчасові дитячі садки типу сімейних мікросадків, розташовані у квартирах багатоквартирних будинків.

Про колорит і особливість національного виховання в країнах ЄС не доводиться сперечатися. Країни в першу чергу опираються на ментальні особливості, географічні умови та виклики часу. Французька дошкільна освіта тому свідок. Так, у дитсадках Франції дітям заборонено вживати на сніданок молоко та печиво. Воно сприяє ожирінню. Європейці навчені звертати увагу на всі видимі і невидимі фактори, які можуть позитивно вплинути на їхню дитину і саме це показується відношенням батьків до якості виховання маленького шведа, британця чи француза.

  У Великої Британії, після досягнення дитиною трьохрічного віку, вона має право на безкоштовне відвідування садка протягом 15 годин на тиждень. Цей обсяг оплачується державою. Харчування дитини в садочку не включене. Тут не займаються приготуванням їжі. Батьки просто приносять готову їжу, напої. Цим дитину вихователь і годує.

  У Великій Британії існує суттєва різниця між державними дитсадками та приватними (так званими Nursery School). Вона полягає у тому, що останні приймають дітей з 3-місячного віку і мають дещо подовжену зміну, ніж звичайні. У той же час, програма у всіх дитсадках однакова – обов’язкові заняття з розвитку математичних, творчих, мовленнєвих здібностей. Кожен заклад може лише розподіляти різну кількість годин на заняття, тим самим роблячи акцент на певному напрямку розвитку дитини.