Сценарій родинного свята "Україна - моя Батьківщина"

Фінал психолого-педагогічного проекту

«Україна – моя Батьківщина»

Вихователь:

Грає променями сонце.

Усміхається блакить.

І шука у річці донце

Світанково-ніжна мить.

І летить через країну

На пір'їнці золотій:

- Добрий ранок, Україно!

 Мир землі твоїй святій!

 Діти заходять до зали з вокально-хореографічною композицією  «Добрий день, матуся Україна!» (муз. М.Ведмедері, сл. Н.  Рубальської).

 Діти:

1.      Нема без кореня рослини

       А нас, людей, без Батьківщини!

2.                             Що таке Батьківщина?

           Під віконцем калина,

           Тиха казка бабусі,

           Ніжна пісня матусі,

           Дужі руки у тата,

           Під тополями хата,

           Під вербою криниця,

           В чистім полі пшениця.

           Серед лугу лелека

           І діброва далека.

3.                           Є багато країн на землі,

           В них – озера, річки, і долини.

           Є країни великі й малі,

           Ти найкраща завжди ,Україно!

Пісня «Україно моя»   (муз. Григорія Бредуна , сл. Юлії Назаренко)

 Вихователь: Шановні гості, сьогодні  ми вшановуємо символи України. Це:

-          Державний прапор України,

-         Державний герб України,

-         Державний гімн України.

(Державні символи з’являються на великому екрані)

Національний прапор України синьо-жовтий. Синій або блакитний колір прапора – це безмежне мирне небо України, її озера, річки, моря. Жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна. Це і колір золотого сонечка, без якого не дозрів би хліб.

 Спортивно - хореографічна композиція з жовтими і блакитними полотнами (під пісню Н.Могилевської «Молода країна, наша Україна»)

 Вихователь: Герб – символ влади.   Нашому Гербу – більше тисячі років.

А чому саме тризуб є гербом України? Можливо тому, що число «три» завжди вважалося чарівним, казковим. Ми в казках часто зустрічаємо трьох богатирів, три бажання, три дороги. В тризубі відображено триєдність життя. Це – батько, мати, дитина, які символізують собою силу, мудрість і любов.

А ще, погляньте,    тризуб  схожий на сокола в  польоті ( картинка на екрані)

А кого у нас називають соколами?

 (юнаків, захисників Вітчизни,  козаків)

Чути козацький марш, до залу заходять хлопчики, майбутні козачата.

Пісня «Ми нащадки козаків»  (муз. А. Олєйнікова, сл.І.Чайченко)

Хлопчики:

1.     Любі  мами,  любі тата,

          Перед вами не малята,

          Правда, і не парубки,

          Проте  справжні козаки.

2.     Що говорить вам «козак» -
Це крилате горде слово?
Чом завжди буває так,
Що світлішає від нього?

3.     Козаки - це вільні люди.
Козаки - безстрашні люди!
Козаки - борці за волю,
За народну чесну долю!

4.     Хоч ми ще маленькі дуже,
Але вже веселі, дужі,
Спритні, щирі, галасливі,
Енергійні, не ліниві.

5.     Ми землі і сонця вірні діти,
І навчатись прагнемо щомить,
Разом з Україною мужніти,
Совістю і серцем їй служить.

Вихователь: Цілий місяць наші хлопчики виконували складні завдання, тренувалися, щоб сьогодні отримати довгоочікувану нагороду – посвяту в козачата.  Давайте переглянемо невеликий фільм про їх досягнення!

Фільм «Підготовка до посвяти в козачата» (виконання хлопчиками завдань за «Козацькою педагогікою», 5 хв.)

Рухливі ігри-випробування для майбутніх козачат:

1.      «Перегони на конях»  (пересування-стрибки верхи на великих м’ячах)

2.      «Чия «Чайка» швидша?» (козачата діляться на 2 команди   отримують 2 великі  паперові човни, разом беруть його під праву руку. Завдання — пробігти через певні перепони та першими повернутися назад, не загубивши жодного козака).

Вихователь: Шановні гості, як Ви вважаєте, чи достойні наші хлопці козацького звання? Якщо так, то привітайте їх гучними оплесками»!

Сьогодні наших хлопчиків посвятять у козачата справжні козаки! Це наші гості, українські воїни, захисники Вітчизни, герої АТО (називає їх).

військові,  ветерани АТО, вітають хлопчиків, нагороджують їх спеціально виготовленими значками в вигляді тризуба, приймають у них «присягу». 

Присяга:

Бути чесним і сміливим! 
ПРИСЯГАЄМОСЬ! 
Боронити справедливість! 
ПРИСЯГАЄМОСЬ! 
Цінувати  побратимство! 
ПРИСЯГАЄМОСЬ! 
Шанувати  всі  народи! 
ПРИСЯГАЄМОСЬ! 
Щоб козацькому роду 
Не було переводу, 
Присягаєм на вірність 
Вітчизні й народу! 

Привітати хлопчиків виходять дівчата:

Дівчата:

1.      Ви — наша опора, ви — наша надія. 
Дорослими станете — будьте  міцними, 
Невтомними в праці, твердими, мов криця. 

          Для цього ще треба багато вам вчиться. 
          Тож хай вам всміхається вранішнє сонце. 
          Бажаю вам радості в кожне віконце. 

2.      Ми українці — велика родина,

           Мова і пісня у нас солов’їна!

           Квітне в садочку червона калина,

           Рідна земля для нас всіх — Україна.

3.      Стоїть над водою червона калина

          Віками про неї складають пісні,

          Це образ твій світлий, моя Україно,

          Він чистий і ніжний, як цвіт навесні.

4.      На битву за волю і честь Батьківщини

           Козак воювати далеко іде,

          А вдома калина і мила дівчина,

          Що довго і вірно коханого жде.

Танок «Червона калина»

Вихователь:

Сьогодні ми вшановуємо символи України.  Наступний символ - Гімн України.   В його основу   покладено мелодію композитора М. Вернадського на слова Вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Слухати гімн треба стоячи, мовчки і з гордо піднятою головою.

(Лунає Гімн України, діти і дорослі співають)

Наш гімн – хвилююча і велична музика, яка йде від серця українського народу.

Ведуча: (під  музику і відеоряд) З глибини віків дійшла до нас ось така легенда.

Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя. Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому  мати  подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім'я Тризуб. Середньому сину мати дала в дорогу блакитно-жовтий одяг. Сміливий і сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими  вчинками. Люди запам'ятали його і назвали Прапором. А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім'я Герб. Так і донині по всьому світу золотий Тризуб, синьо-жовтий Прапор і урочистий Гімн прославляють рідну неньку-Україну.

Українці - надзвичайно  музична і співуча нація. Гімн у нас один, але є дуже багато гарних народних пісень і мелодій. А які українські народні пісні ви знаєте і співаєте? Пропоную вам позмагатися.

Ведуча ділить присутніх на команди.  

Проводиться  гра «Упізнай пісню»

Оплесками визначають переможця гри

Дитина:

Гей, веселії музики,

Молоді та жваві.

Грайте швидше для народу,

Щоб земля дрижала!

Гра на  музичних інструментах: «Пісенний віночок», завершується українським гопаком, під який хлопчики запрошують дівчаток до таночка.

Парний танок «Гопачок»

Діти:

Чи ідеш міською дорогою,
А чи стежкою на селі,
Говори українською мовою,
Бо живеш на своїй землі.

Чуєш, як розмовляють соняхи,
Як шумлять густі явори,
Як від рідної мови сонячно?
Українською говори!

 Гумореска  П. Глазового  «Кухлик» (читає  хто-небудь з присутніх батьків)

Діти:

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?

В ній ходити модно, стильно і красиво.

Це мистецький витвір, це краса і казка,

В ній душі наснага, материнська ласка.

Кольори сплелися в візерунки  й квіти,

Щоб були щасливі і сміялись діти.

А веселі люди від краси раділи

І самі, звичайно, вишивати вміли

Червону калину, зелені листочки,

Щоб були щасливі доні і синочки,

Й рідні вишиванки їх оберігали,

Від біди в дорозі діток захищали.

Щоб у вишиванках  хлопчики  мужніли,

Рідну Україну захистити вміли.

Вишиванка наша, ну хіба не диво?

В вишиванці завжди модно і красиво...

Під супровід пісні "Мамина сорочка"  діти  у вишиванках дефілюють по сцені, демонструючи гарний  український одяг, прикраси , головні убори, обереги.

Вихователь (тримаючи в руках розгорнутий вишитий рушник):

Дивлюся мовчки на рушник,

Що мама вишивала,

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-м'ята,

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась рідна мати.

І біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало...

Цілую мовчки той рушник

Що мама вишивала.

Вокально-хореографічна композиція  «Рушники» (муз: Анна Олейникова, сл: Наталья Иванова)

В кінці композиції діти на рушнику виносять хліб.

Діти:

Хліб золотистий, будь в нас довіку,

В кожній оселі, на кожнім столі.

В тяжку годину і радість велику

 Сійся, родися на рідній землі!

 Символ життя і достатку, й любові,

 В праці здобутій приходиш у дім,

 На вишиванім лежиш рушникові

 І перевагу ти маєш над всім!

 Хлібом насущним гостей зустрічаєм,

 На рушникові рясному несем.

 Все найдорожче, що в серденьку маєм,

 Радісно друзям своїм віддаєм.

Ми ж, українці, душею багаті,

Працею славен народ наш завжди

Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті

І не було в нас ніколи біди!

Свято закінчується загальним пісенно-хореографічним флешмобом на пісню «Ми всі діти українські» (муз. М.Бурмаки, сл.А.М’ястківського)

Ми всі - діти українські,

Український славний рід!

Хай про нас усіх маленьких

Добра слава йде у Світ.

І нехай той скарб любові,

Що нам Бог в серця вселив,

Рідну землю й рідну мову

Збережемо назавжди!

Приспів:

Наше небо синє-синє,

Наше сонце золоте,

Хай любов до України

В кожнім серці проросте!

Все що рідне, хай нам буде

Найдорожче  і святе!

Рідна віра й рідне слово

У майбутнє нас веде!

Щоб ніколи не забули

Ні на хвилю, ні на мить,

Хай Господь святий із неба

Нас малих благословить!

    Вихователь запрошує усіх на виставку поробок руками дітей і батьків закладу «З Україною в серці», на фестиваль-дегустацію вареників.