Спілкування та спільні ігри між дітьми не завжди безтурботні і радісні. Часто батьки стають свідками бурхливих конфліктів, суперечок і навіть бійок. Перше бажання – взяти ситуацію в свої руки і будь-яким способом припинити сварку, але при більш тверезому роздумі будь-які люблячі батьки зрозуміють, що так ситуацію розрулити не можна, потрібен більш осмислений і глибинний підхід. Татам і мамам корисно буде знати, як вирішити конфлікт між дітьми, якщо він виник, а в яких ситуаціях краще не втручатися в події.
Дитячі конфлікти відрізняються тим, що вони є способом пізнання світу і можливістю піднести самого себе. Шляхом проб і помилок маленькі діти намагаються зрозуміти та знайти своє місце в житті і суспільстві. На перших порах все це відбувається несвідомо і на рівні інтуїції. Батьки повинні самі вирішити, наскільки серйозно їм ставитися до конфліктів між дітьми – це допоможе вже з ранніх років закласти в дитині здатність до спілкування та вирішення розбіжностей.
Що робити батькам, коли діти сваряться?
Не треба вважати, що всі образи і сварки між малюками вирішаться самі собою. Діти настільки бурхливо проявляють свої емоції, що не здатні контролювати їх без допомоги батьків. Але якщо завдання дорослих — виховати незалежну і розсудливу особистість, яка вміє вести себе в колективі, то втручання в дитячу гру повинно бути достатньо тактовним і не нести психологічну загрозу. Є кілька ключових моментів, на які варто звернути увагу при вирішенні конфліктів між дітьми.
1. Відсутність об’єктивності – це основна причина, яка може спонукати дорослого зробити хибні висновки. Навчіться відходити від світу власних симпатій і антипатій, не ставитися до малюка гірше тільки тому, що він вам здається бешкетником.
2. Проблема особистого простору може, навіть дорослих, розвести по різні сторони барикад. Привчайте дітей до поваги чужої і власної території. Це стосується всього: особистого куточка, іграшок, речей, посуду (якщо це прийнято в сім’ї). Але поняття власності не означає, що не можна брати чужі іграшки або давати свої іншому. Дітей треба змалку вчити доброті, солідарності, розвивати в них бажання робити приємне іншому, причому безкоштовно. Конфлікти, які розвиваються на грунті «не дам — віддай», треба вирішувати без галасу. Іноді корисно відволікти дітей від розділу майна, а пізніше обговорити з ними дану проблему.
3. Не треба недооцінювати своїх дітей. Багато конфліктів вони успішно вирішують самі. Іноді корисно стати стороннім спостерігачем та не втручатися в розвиток подій (мова йде тільки про ситуації, які не несуть загрози моральному і фізичному здоров’ю). Якщо сварка загострюється, можна спокійно поцікавитися, чи потрібна малюкам допомога. Зазвичай вони самі просять про втручання дорослих шляхом скарг і сліз.
Як дорослі можуть розв’язати конфлікт між дітьми?
У будь-якій ситуації завдання батьків — навчити дітей справлятися з життєвими негараздами і невдоволенням. І робити це треба коли вони маленькі, а авторитет дорослого ще досить високий. В ідеалі, під час дитячих конфліктів, дорослі повинні залишатися пасивними посередниками, які своїми обдуманими словами направляють дитячі емоції в потрібне русло.
1. Відкрийте малюкам очі на те, що відбувається в їх галасливій компанії. Нехай кожен опише ситуацію так, як він її бачить. Часто невинні глузування й образи можуть стати психологічною травмою на все життя, а при своєчасному втручанні дорослих цього можна уникнути.
2. Нехай для початку кожен малюк запропонує свій варіант вирішення конфлікту. Якщо вихід спільними зусиллями не знайдено, спокійно скажіть, що гра закінчена. Якщо дітлахи зацікавлені в її продовженні, то повинні прийти до розумного компромісу, наприклад, поступитися один одному.
3. Запропонуйте дітям встановити нові правила, які допоможуть уникнути негараздів у майбутньому. Якщо вам вдалося вирішити спільно один конфлікт, закріпіть результат: обов’язково похваліть внесок кожної дитини в успіх загальної справи.
Пам’ятайте про вміння малюків швидко переключатися на інше: у хвилини запеклих конфліктів перемикайте їх емоції на те, що їх може зацікавити. Пізніше, коли напруження охолоне, згадайте минуле і обговоріть проблему, яка мала місце деякий час тому. Не пускайте все на самоплив, не робіть вигляд, що нічого не було.
Щоб розв’язати конфлікт між дітьми, увійдіть в положення кожної дитини, погляньте на світ її очима, згадайте своє дитинство, не залишайте без уваги сльози і докори, адже вразливість дитячої душі лишає слід на все життя.
Подивіться на вчинки малюків. Все, що вони знають і вміють, підносимо їм ми самі, і якщо в поведінці вас щось насторожує, придивіться, можливо, це всього лише відображення вашої власної поведінки.
І останнє, але найважливіше: даруйте дітям відчуття, що вони команда. Нехай бешкетують, але якщо ви відчули, що в цей момент між ними зародилося єдність, відступіть. Нехай вони навіть трішки перейшли кордони, але те, що діти разом, повинно радувати найбільше.
Причины агрессивного поведения детей
Возможно, дело в состоянии здоровья. Высокая возбуждаемость, разрядку которой ребёнок совершает в виде агрессии на других людей, может быть вызвана повышенным внутричерепным давлением. Давно ли ребёнок проходил обследование? Возможно, есть повод сходить к врачам.
Дети подражают поведению родителей. Если в вашем доме давление, враждебность – в порядке вещей, если ребёнка наказывают физической силой старшие члены семьи, тогда он не видит иного способа наказания, кроме распускания рук, и было бы удивительно ждать от своего чада несхожей манеры поведения. С ранних лет ребёнок привыкает к правилу "сильный - значит, прав и значим".
Дети часто копируют поведение героев мультиков и различных видеоигр. Ведь очень легко – доверить своё чадо монитору, чтобы оно не отвлекало вас от важных дел. Многие родители применяют такой способ, и они даже не догадываются, какое количество насилия выплёскивается на ребёнка с телеэкрана или компьютера.
Дети чувствуют себя одинокими. Вас беспокоит лишь мысль о том, чтобы они были сытыми, одетыми и своевременно ложились в постель. А поболтать? Узнать, сегодняшние впечатления, радости или печали? Ведь для маленького человека общение также важно и необходимо, как и для взрослого. Поэтому он и лезет в драку, чтобы привлечь ваше внимание, спровоцировать неравнодушие.
Вашего малыша отвергают товарищи в детском саду. Кого-то могут даже обидеть. Бывали ситуации, когда ребёнка обижают и не хотят с ним играть другие дети, из-за ношения им очков, из-за не очень хорошего произношения слов или по многим другим не серьёзным причинам. Дракой он пробует убедить их, что может быть принят в группе детей, которые его отвергают. Однако ребёнок не понимает, что таким образом он делает только хуже, с ним никто не хочет общаться после его агрессии.
Ваш ребёнок слишком энергичен. В него будто вживили маленький мотор, который не останавливается ни на секунду – такой уж у него характер. Как ему справляться со своей высокой активностью, энергией и напористостью, он просто не представляет. Так и распускаются ручки. Такое дитя, само не осознавая, может за мгновение одарить ссадинами двух товарищей, самое главное - абсолютно нечаянно.
Дети могут воевать за тёплое местечко. Внимание воспитателей, лучшие игрушки, всё это не достаётся одному ребёнку, как он привык дома, в детском саду вашему чаду приходиться соперничать с другими детьми.
Возможен и такой вариант, что ваши дети просто плохо воспитаны. Они не понимают, что дозволено, а чего нельзя, что такое плохо, а что такое хорошо. Поэтому он поступает так, как ему вздумается.
Коментарі
Дописати коментар